Коли в травні 1945 року американські солдати звільняли табір Бухенвальд, у якому загинуло понад 60 000 осіб, вони не могли повірити своїм очам. Поряд із дорослими в'язнями їх вийшли зустрічати кілька сотень хлопчиків 11-14 років. Серед них був і Ромек Вайсман, який залишився через війну сиротою. Психіатри, які обстежили дітей,боялися, що їм ніколи не вдасться повернутися до повноцінного життя, наскільки зкаліченими та дикими вони були.Через багато років Ромек розповідає свою історію: про жахи війни, про важку працю, про те, що допомогло йому не здаватися. Його книга показує: кінець війни — це ще не кінець випробувань. Пройшовши крізь ад на землі, найскладніше — це впоратися з втратою всієї родини, знайти у своєму серці любов і силу до того, щоб жити далі.
Коли в травні 1945 року американські солдати звільняли табір Бухенвальд, у якому загинуло понад 60 000 осіб, вони не могли повірити своїм очам. Поряд із дорослими в'язнями їх вийшли зустрічати кілька сотень хлопчиків 11-14 років. Серед них був і Ромек Вайсман, який залишився через війну сиротою. Психіатри, які обстежили дітей,боялися, що їм ніколи не вдасться повернутися до повноцінного життя, наскільки зкаліченими та дикими вони були.Через багато років Ромек розповідає свою історію: про жахи війни, про важку працю, про те, що допомогло йому не здаватися. Його книга показує: кінець війни — це ще не кінець випробувань. Пройшовши крізь ад на землі, найскладніше — це впоратися з втратою всієї родини, знайти у своєму серці любов і силу до того, щоб жити далі.
Немає питань про даний товар, станьте першим і задайте своє питання.